Персональний сайт
вчителя російської мови та літератури, зарубіжної літератури
Мандзій Надії Федорівни
ДОСВІД РОБОТИ
22.04.2020 Досвід роботи на платформі ZOOM під час карантину на РМО
Участь у Сьомій міжнародній науково-практичній конференції "
"Сучасний простір медіаграмотності та перспективи його розвитку" 21-22 березня 2019 р. в м.Києві (Досвід роботи "Формування медіакомпетентностей п’ятикласників")
"Інноваційні технології в роботі класного керівника" - на педагогічній раді «Використання елементів інтерактивних та інформаційних технологій у викладанні предметів через реалізацію Державного стандарту», січень, 2019
15 червня 2018р- круглий стіл "Формування громадської думки щодо освітніх інновацій серед освітян: підсумки третього етапу експерименту" - презентація досвіду
Участь у Шостій міжнародній науково-практичній конференції "Національна розмова: розвиток медіаграмотності в Україні" 20-21 квітня 2018 р. в м.Києві (Досвід роботи "Интеграция медиаобразования в учебные предметы. Формирование медиакомпетентности учащихся на уроках русского языка и литературы")
" Медіакомпетентність учня - проблеми та досягнення " на РМО вчителів української мови та літератури, 9 січня 2018р.
" Формирование медиакомпетентности учащихся в учебно-воспитательной деятельности" на РМО "Використання елементів медіаграмотності на уроках російської мови та літератури", 2 листопада 2017р.
1 листопада 2017р. участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції "Психолого-педагогічне забезпечення громадської підтримки освітніх інновацій"
14-15 липня 2017р. участь у зустрічі активних тренерів проекту з медіаграмотності за підтримки Академії Deutsche Welle та АУП
13 червня 2017р. участь у виїздному засіданні "Нова українська школа: взаємодія між науковими та освітніми установами". Досвід використання соціальних мереж у своїй роботі.
Участь у п’ятій міжнародній науково-методичній конференції з медіаосвіти та медіаграмотності «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи» 31 березня - 01 квітня 2017 року в м. Києві ("Аудіовізуальні практики з формування медіаграмотності в Запоріжжі")
Интеграция медиаобразования в учебные предметы (формирование медиа грамотности на уроках) на педагогічній раді «Використання елементів інтерактивних та інформаційних технологій у викладанні предметів через реалізацію Державного стандарту», березень, 2016
Участь у четвертій міжнародній науково-методичній конференції «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи» 18 – 19 березня 2016 року в м. Києві ("Персональний сайт вчителя- інтерактивне середовище для роботи з дітьми")
Участь у VII міській виставці педагогічних технологій в номінації"Компетентнісна освіта- інтерактивне середовище", 2015-2016 н.р. Ссылка на выставку:
Досвід роботи з теми "Впровадження Концепції національно-патріотичного виховання на основі проектної діяльності класного керівника" був представлений на педагогічній раді "Сучасні інноваційні технології національно-патріотичного виховання. Реалізація Концепції національно-патріотичного виховання на основі проектної діяльності, яка є запорукою формування духовно-морального і творчого учня", січень 2016
Досвід роботи з теми "ІКТ в роботі класного керівника" як класного керівника 11-а класу був представлений на Практичному занятті "Зерна педагогічного досвіду" для заступників директорів та класних керівників шкіл прямого міського підпорядкування, листопад 2015р.
Досвід роботи з теми «Організація роботи з обдарованими дітьми» як вчителя російської мови та літератури та класного керівника 10-а класу був представлений на педагогічній раді з теми «Від інноваційного змісту освіти через майстерність вчителя та вихователя до формування творчої особистості учня», березень 2015
Досвід роботи з теми «Інтерактивні форми підвищення якості роботи вчителя-предметника» як вчителя російської мови та літератури був представлений на Школі управлінської компетенції заступників директорів шкіл прямого міського підпорядкування, листопад 2014р.
Досвід роботи з теми «Організація роботи з батьками» представлений на міській діловій зустрічі для заступників директорів шкіл та організаторіввиховного простору з проблемного питання «Умови успішного виховання», березень 2014р.
Досвід роботи з медіаосвіти як вчителя російської мови та літератури та як класного керівника був представлений на міському семінарі для директорів шкіл «Розвиток інформаційних та медіаосвітніх компетенцій учасників навчально-виховного процесу», березень 2014р.
Досвід роботи «МЕДИАОБРАЗОВАНИЕ В ПРАКТИКЕ РАБОТЫ УЧИТЕЛЯ – СЛОВЕСНИКА» представляла на Всеукраїнській виставці «Інноватика в сучасній освіті», м.Чернігів, 2013р.
Опис перспективного педагогічного досвіду
1. Автор досвіду: Мандзій Надія Федорівна, Запорізький навчально-виховний комплекс № 19 Запорізької міської ради Запорізької області, учитель російської мови та зарубіжної літератури, старший вчитель.
2. Керівник науково-методичного забезпечення досвіду: Омельченко Лілія Володимирівна, доцент кафедри філософії та суспільно-гуманітарних дисциплін КЗ «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ЗОР, кандидат філологічних наук; 222-25-82.
3. Назва теми досвіду. Формування медіакомпетентності учнів на уроках російської мови і літератури через використання сучасних інформаційних технологій
4. Базова модель досвіду:
4.1. Актуальність і перспективність досвіду.
Завданням сучасної педагогіки та методології є збереження й посилення тенденцій щодо надання освітньому процесові природовідповідального характеру, його переходу від авторитарного керівництва навчальною діяльністю учнів учителем до їх співпраці з метою досягнення визначеної освітньої мети, посилення в цьому процесі ролі ціннісних цільових установок, розвитку духовності й творчих здібностей школярів, урахування їхніх пізнавальних потреб, здібностей, нахилів, зростання значення інформаційних технологій у навчанні тощо.
Наші діти практично живуть в цифровому просторі, яке, на жаль, не можна охарактеризувати як бездоганне. Тому дуже важливою є робота з залученням елементів медіапедагогіки. Це дає можливість розвивати критичне мислення підлітків, вчить їх аналізувати, інтерпретувати медіатекст і давати йому оцінку. Крім того, медіаосвіта дозволяє формувати творчі, комунікативні здібності, навчати різним формам самовираження.
4.2. Теоретичні основи.
Людина освічена – той, хто знає, де знайти те, чого він не знає. Георг Зіммель
Медіаосвіта є тим потужним заходом, який поєднує всі і вимоги Нової української школи, відповідає інтересам дітей, батьків і освітян, гуманістичним цінностям і загальним тенденціям розвитку сучасного суспільства, є важливою складовою модернізації освіти, сприяє розбудові в країні інформаційного суспільства, розвиткові економіки знань, становленню громадянського суспільства
Медіакомпетенція- розуміння соціокультурного і політичного контексту функціонування медіа, а також здатність бути носієм і передавачем медіакультурних смаків і стандартів, ефективно взаємодіяти з медіапростором (здатність до сприйняття, аналізу, оцінки і створення медіатекстів, до медіадіалогу між виробниками і споживачами інформації), здатність створювати нові елементи медіакультури сучасного суспільства.
Медіакомпетентність особистості –це сукупність умінь (мотиваційних, контактних, інформаційних, перцептивних, інтерпретаційних/ оціночних, практико-операційних/діяльнісних, креативних) вибирати, використовувати, критично аналізувати, оцінювати, передавати і створювати медіатексти в різних видах, формах і жанрах, аналізувати складні процеси функціонування медіа в соціумі. (за О.В. Федоровим). С. Ауфенангер разом із іншими німецькими дослідниками виділили такі складові медіакомпетентності: пізнавальна (знання, розуміння й аналіз медіа); моральна (розгляд та оцінка медіа в етичному аспекті); соціальна (вивчення впливу медіа на різні категорії та соціальні групи населення; ефективна (за допомогою медіа люди спілкуються й отримують задоволення); діяльнісна (навички самостійного використання медіата організація роботи з ними).
Теоретичні аспекти формування медіакомпетентності розкривають у своїх дослідженнях такі дослідники: Л. Найдьонова, Б. Потятиник, С. Іць, Г. Онкович та ін. Вирішення проблеми, як правильно та результативно формувати медіакомпетентність, представляють праці В. Протопопової, В. Мантуленка, М. Кузьміної, І. Доніної, А. Федорової, І. Фатєєвої та ін. Дослідженням моделей та методів медіаосвіти займаються Д. Бекінгем, Л. Зазнобіною, Д. Консідайн, С. Пензін, Ю. Усов, О. Шариков та ін. Психолого-педагогічні дослідження з питань медіаосвіти використовують у роботі такі дослідники: Л. Баженова, О.Баранов, О. Бондаренко, Н. Габор, Р. Куїн, О.Федоров та ін.
4.3. Новизна досвіду, досвід за інноваційним потенціалом.
Переваги використання сучасних інформаційних технологій на уроці сьогодні вже нікому доводити непотрібно, адже, якщо у традиційній системі вчитель зазвичай спирається на сильного учня, бо він швидше «схоплює» матеріал, швидше його запам'ятовує, а слабкий «відсиджується» на уроці, то уроки, проведені в інтерактивному режимі, дозволяють включити всіх учнів в активну роботу, забезпечити кожному учню посильну участь у вирішенні проблем, в результаті слабкі знаходять деяку впевненість у власних силах, сильні відчувають користь, допомагаючи товаришам зрозуміти матеріал. Якщо при традиційній системі навчання вчитель і підручник були основними і найбільш компетентними джерелами знань, то при новій парадигмі учитель виступає в ролі організатора самостійної пізнавальної діяльності учнів, компетентним консультантом і помічником, знання ж учні отримують в результаті своєї активної пізнавальної діяльності. І тут головне завдання вчителя не дати дитині «потонути» в інформаційному дощі, сформувати компетентності, які дозволять учням використовувати можливості світу медіа в повсякденному житті та навчать критично сприймати все, що пропонують медіа.
Через впровадження ІКТ в освітній і виховний процес, вчитель творчо використовує різні засоби підвищення пізнавальної активності учнів, розвиває їх інтерес до мови і літератури, сприяє формуванню світогляду, виробленню універсальних компетентностей, умінь аналізувати та оцінювати інформацію, робити самостійні висновки, відстоювати власну думку.
Перспективність досвіду полягає в сприянні відкриттю широкого діапазону можливостей щодо вдосконалення освітнього процесу, забезпеченню ефективності навчання учнів через самостійні відкриття, розвиток критичного, креативного, асоціативного мислення, розуміння власного сприйняття реальності.
Новизна та оригінальність досвіду полягає в можливості встановлення рівноправних партнерських стосунків між учителем і учнем, організація в процесі навчання продуктивної співпраці тих, хто навчається, орієнтація навчання на результат і набуття учнями найважливіших компетентностей, можливість практичної реалізації технологічного, суб’єкт-суб’єктного і особистісно-орієнтованого підходів до навчання. І хоча майже всі розуміють переваги такого навчання, практика його поки що обмежена.
За інноваційним потенціалом досвід комбінаторний.
4.4. Провідна педагогічна ідея досвіду полягає в тому, що особливостями навчального процесу у рамках предмету, побудованого на засадах розвитку медіакомпетенцій, є такі: у навчання включаються завдання, розв’язання яких потребує мислення вищого рівня; навчальний процес обов’язково організований як дослідження учнями певної теми, яке виконується шляхом інтерактивної взаємодії між ними; результатом навчання є не засвоєння фактів чи чужих думок, а вироблення власних суджень через застосування до інформації певних прийомів мислення. Це дозволяє учням зрозуміти тонку взаємодію встановлених критеріїв та їхньої модифікації, що її може потребувати контекст; діяльність вчителя у цьому процесі є стратегією постійної оцінки результатів з використанням зворотного зв’язку «учні – вчитель» на основі дослідницької активності вчителя в класі;
Систематичне використання прийомів медіаосвіти та створення ситуації успіху при вивченні російської мови та зарубіжної літератури забезпечує стабільний розвиток мовної та літературної компетентностей учнів, підвищує рівень мотивації учнів до вивчення предметів філологічного циклу, сприяє розвитку цілісного сприйняття дійсності.
5. Інформаційно-педагогічна модель досвіду:
5.1. Метою роботи є теоретичне осмислення, використання на практиці та популяризація передової педагогічної ідеї- навчання з залученням елементів медіапедагогіки, що сприяє розвитку творчого потенціалу особистості, здатної до самореалізації в сучасному суспільстві.
5.2. Отже, підготувати дитину до ефективної взаємодії з медіа, навчити учнів критично мислити, інтерпретувати медіа тексти, навчити не лише користуватися різноманітними медійними засобами, а й розумітися на закономірностях їх функціонування, особливостей технологій впливу засобів масової інформації – одна з задач сучасного вчителя.
Завдання:
1) вивчення теоретичної бази порушеної проблеми;
2) узагальнення педагогічного досвіду застосування елементів медіапедагогіки в процесі викладання російської мови та зарубіжної літератури;
3) розробка програм тренінгів для учнів та педагогів із порушеної тематики;
4) розвиток уявлень педагогів та учнів про себе як суб’єктів освітнього процесу;
5) підвищення особистісної самооцінки учасників освітнього процесу, пошук ресурсів;
6) актуалізація медіакомпетентності учнів через розвиток креативного, критичного, асоціативного мислення.
5.3. Тривалість роботи над темою досвіду.
Упровадження та реалізація досвіду відбувалося в 2014-2019 роках, його узагальнення – у 2020 році.
6. Технологія реалізації інноваційного напрацювання
Якщо ми навчаємо учнів, заохочуючи їх задавати питання й шукати відповіді, застосовувати отримані знання для розв’язання завдань і проблем, а також слухати один одного й обговорювати ідеї чемно й конструктивно, то навички, що вони отримають у такому навчанні, знадобляться їм у житті. Оскільки медіакомпетентність характеризується такими критеріями, як розуміння видів впливу медіа на людину і суспільство, вміння уникати маніпуляцій; уміння здійснювати правильний вибір медіа; вміння користуватися різними медіатехнологіями, вести пошук необхідної інформації; уміння самому створювати медіапродукти, автор досвіду пропонує в процесі викладання російської мови та зарубіжної літератури використовувати елементи медіаосвіти систематично , на кожному уроці.
Автор наголошує, що медіакультура змінюється значно швидше ніж, наприклад, математика або біологія. Щодня з'являються нові герої, нові обличчя, нові приклади, і вчитель, як рупор, повинен доносити до своїх учнів найбільш сучасні погляди. Звичайно, треба фільтрувати отриману інформацію, адже все-таки, завдання вчителя не просто пояснити, а пояснити таким чином, щоб змінити на краще сприйняття учнями вже, може, частково відомої їм інформації. Реалізовуючи медіаосвітні завдання, при підготовці до уроку вчитель повинен вміти знаходити щось спільне між своїм предметом і "зовнішніми" інформаційними потоками, забезпечувати їх поєднання, ставити і вирішувати ті медіаосвітні завдання, які сприяють конкретному навчальному матеріалу.
Наприклад, включення в процес уроку повідомлень зі ЗМІ. В даному випадку краще щоб викладач самостійно знаходив повідомлення, в яких є завідомо неправдиві, недостовірні відомості, містяться помилки наукового характеру. На уроці діти разом з вчителем проводять аналіз даних повідомлень, пошук помилок, некоректної інформації, або ж інформації, яка б підтверджувала розповідь вчителя або інформацію з навчальної літератури.
У своїй практиці автор пропонує використовувати наступні види спільної роботи з учнями, які дозволяють використовувати медіатекст освітніх цілях: аналітичну робота з інтернетною пресою, в тому числі і з такими матеріалами, які не відрізняються достовірністю; створення власних текстів (стаття на сайті, блог, пост в соціальних мережах) ; використання на уроках інформації, отриманої на форумах, створення власного форуму; створення креолізованного тексту (інфографіка, мотиватор, демотиватор, рекламний постер, афіша, плакат і т. ін.); Створення «банку помилок», «спійманих» в Інтернеті, в ЗМІ, в міських оголошеннях; створення сайту / сторінки письменника / героя літературного твору (в тому числі в соціальних мережах); створення трейлера (по суті, рекламного ролика) до досліджуваного твору з використанням можливостей кінематографа; «нарізка» кадрів фільму-екранізації, що відповідають медіазадачам уроку; використання коротких анімаційних фільмів з метою аналізу, інтерпретації, створення власного тексту (написання сценарію, діалогів, монологів героїв, озвучування сюжету, синхронний коментар побаченого, твір- оповідання за даним сюжетом, твір-роздум).
При підготовці занять, педагог, включаючи в план уроку елементи медіаосвіти, чітко стежить за формуванням у школярів нижчеперелічених умінь і виділяє їх: вміння знаходити інформацію в різних джерелах; систематизувати її за заданими ознаками; включати інформацію в систему формованих у школі знань, використання цих знань при сприйнятті і критичному осмисленні інформації; вміння інтерпретувати інформацію, розуміти її суть, адресну спрямованість, мета інформування; візуальну інформацію переводити в вербальну знакову систему і навпаки; вміння чітко формулювати те, про що дізналися з мультимедійного інформаційного джерела та ін..
Розвиток медіакомпетентності заснований на таких компонентах, як досвід, активне застосування вмінь у галузі медіа, дозрівання / готовність до самоосвіти, тому Надія Федорівна значну увагу приділяє підготовці дітьми власних повідомлень (в різній формі, в т.ч. і мультимедійній), побудованих на медіаосвітніх принципах.
Звичайно, бажаним для вчителя, який готується до запровадження методів і прийомів медіаосвіти є участь у спеціальному навчальному семінарі. Для забезпечення підтримки з боку колег і всього педагогічного колективу такий семінар може бути проведений для групи вчителів одного навчального закладу.
7. Результативність досвіду.
Що дає звернення до медіатекстів на уроках російської мови і літератури? По-перше, це весело, це робить урок цікавим, сучасним, насиченим - немає байдужих; по-друге, діти вчаться критично мислити; по-третє, розвиваються їх творчі здібності - на уроці виникає атмосфера успіху. Результативність досвіду підтверджує позитивна динаміка рівня предметних компетентностей учнів (у порівнянні річного оцінювання та результатів ДПА, ЗНО), ефективність роботи з обдарованими учнями, про що свідчать високі показники участі в інтелектуальних і творчих змаганнях міського, обласного та міжнародного рівнів.
8. Рекомендації щодо впровадження досвіду в масову педагогічну практику.
Упровадження досвіду роботи Мандзій Надії Федорівни сприятиме формуванню медіаімунітету особистості, рефлексії і критичного мислення, здатності до медіа-творчості для компетентного і здорового самовираження особистості та реалізації її життєвих завдань, підвищуватиме рівень мотивації учнів до вивчення предметів філологічного циклу.
Досвід може бути використаний учителями – словесниками для розв'язання проблем інтенсифікації пізнавальної діяльності учнів.
Досвід Мандзій Н.Ф. поширювався в рамках всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференцій, семінарів, форумів, виставок (2014–2020 роки).
26.10.2020 провела майстер-клас із теми «Онлайн-інструменти для розвитку медіаграмотності. Приклади практичного застосування» у рамках вебінару “Онлайн-інструментарій вчителя для формування критичного мислення та медіаграмотності на уроках словесності” для слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів російської мови та зарубіжної літератури при КЗ «ЗОІППО» ЗОР.
Надія Федорівна є постійним гостем UA: Запоріжжя – Суспільне, в етерах якого пропагує ідеї медіаосвіти та медіа грамотності.
Педагог має відзнаки НАПН України як координатор дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня за темою «Формування позитивної громадської думки щодо освітніх інновацій» (2018) , МОН України та АУП за інноваційні підходи до упровадження медіаосвіти та медіаграмотності в Україні в загальну середню освіту (2016)
9. Додатки
3. Авторські розробки
4. Онлайн-інструменти в роботі вчителя-словесника.
10. Досвід схвалено на засіданні науково-методичної ради КЗ «ЗОІППО» ЗОР Протокол № 8 від 22 грудня 2020 р.
11. Матеріали досвіду зберігаються в Запорізькому навчально-виховному комплексі № 19 Запорізької міської ради Запорізької області.
Матеріали досвіду, інформація про відзначення досягнень в його
реалізації, фото- та відеозвіти розміщені на власному сайті Н.Мандзій
за електронною адресою: https://spes2014.jimdofree.com/атестація/